Самотоевка в сети Internet

- Ярмарoк


13-14-го серпня на величезному лузі біля річки Псел широко розкинувся вже третій щорічний Миропільський міжнародний ярмарок. В цьому році нашій делегації з місцем розташування свого подвір'я поталанило краще, ніж рік тому - воно випало прямо напроти сцени, ширина ділянки - вісім метрів, а позаду - річка і всі необхідні зручності.


Хоча вже й озвучувалось, що у цьому році ярмарок відвідало вдвічі більше людей, ніж рік тому, про те візуально особисто я цього не помітив, - мені навіть здалося, що народу було менше, ніж торік.
 

Як і заведено, під час урочистого відкриття ярмарку низка жителів Краснопільщини отримала грамоти та цінні подарунки за активну участь у роботі своїх громад та з нагоди дня Краснопільського району. Крім цього, привезли грамоту за краще господарське подвір'я та друге місце загального заліку в спортивних змаганнях. 

 


Далі я спробую висвітлити у фото, як, на мій погляд, найпривабливіші експозиції подвірь, біля яких охоче фотографувалися відвідувачі. Та знову - ложка дьогтю - біля деяких подвірь настирливо, грубо вимагали, щоб за фотографування їм давали гроші, що справляло загальне неприємне враження, псувало атмосферу свята.
 




 


  
 



Ну, і осмілюсь виразити свою думку про організацію та проведення. Як по мені, то краще, ніж торік, було організовано само розмежування ділянок між торгівельними "точками". Люди приїздили, шукали на лузі колочки зі своїм ім'ям і виставляли товар. Торік практично неможливо було купити холодні напої - в цьому році, завдяки потужній електромережі, була можливість підключитись безліччю холодильних камер і купити щось, щоб освіжитись, не було проблемою на протязі всього свята. Взяли з того року на примітку і самі підприємці факт, що шашлику вистачило тоді тільки до обіду - у цьому році мангали диміли чи не під кожним куренем, порадувала і ціна на шашлики - від 12 гривень за 100 грам попри 20 гривням у тому році - конкуренція :-)
 З того, що не сподобалося - експозиції районів добудовувались на другий день в "дірки" між торгівельними точками та сільрадами. Якщо у тому році була вулиця сільрад і вулиця районів, то в цьому році "по центру" була якась мішанина торгових "точок", подвірь сільських громад і районів. Представництв деяких районів я не знайшов взагалі... Обходячи ярмарок, відчувалась атмосфера "відбувальщини" з боку подвірь сільських громад - малопоновлені тогорішні експозиції, невеселі обличчя з почуттями незрозумілої доцільності двох-трьохдобового "телесування"... Представництва районів, аналогічно - або співають, або сидять по-під тинами, ніхто не закликає купити сувеніри чи товари з їхнього району... Навіть по торговим "точкам" - стомлені, з кислими мінами продавці видавлюють "Спасибі", в душі хаючи "хозяїна", віднарядившого їх "на каторгу" на вихідні... Веселими та рухливими були тільки ті, хто продавав продукцію власного виробництва, адже заробляють собі, а не працюють "на дядю" - якраз те, що і є справжнім ярмаркуванням!
Особлива тема - транспорт. Назад до Самотоївки я обидва дні їхав... через Суми. Адже на Суми автобуси ходили частіше, ніж раз на годину, та й по добротній дорозі - по рідній Краснопільщині можна було приїхати з ярмарку тільки транспортом, нанятим сільрадами чи "торгашами" і транспорт той, звичайно ж, "забитий" по самі вінця,  відправлятиметься додому тоді, коли йому велено будить... та ще й по жахливій Осоївській дорозі. Що ж говорити тоді, скажімо, про Бранцівку, Бобрики чи Тур'ю - адже там, я впевнений, немало було б бажаючих відвідати ярмарок також... До речі, в автобусі теж настрої в людей панували не самі оптимістичні - "на ярмарку були, а купити було нічого...", "їхали, щоб щось купити, та шашлику тільки поїли", "та пива сіли випили - навіщо їхали - це можна було зробити й вдома"...
Справді - чи багато було на ярмарку крама, якого не можна знайти будь-якого дня на Сумському ринку? Ціни на товар - що вигідніше сумському (та любому заїзджому) підприємцю - винести товар зі свого складу, розташованого на ринку і прямо тут його продавати чи везти цей товар за 40 кілометрів, ще й забезпечувати себе "добовими"? Звісно, що ці витрати були додані до ціни товару...
Слухав, бачив новини - обіцяють, що в наступному році будуть виправлені недоліки, висвітлені цією ярмаркою. Вірю - так воно і буде, і ярмарок такий нам потрібен, чим ми гірші Сорочинців... Та збентежило одне - зробити ярмарок... тричі на рік! Сільським громадам - тугіше пасок, готуватися до "відбувальщини" у кубі? Економити на школах та дитсадках, щоб тричі на рік по три дні власним коштом наймати транспорт, годувати 50 чоловік власних делегацій (художня самодіяльність, спортсмени і т.п.), забезпечити ночліг, підготувати-обновити подвір'я...   

Як для мене - того року було краще.
Можливо, я щось не так розумію, нагадаю - це лише моя власна думка, погляд сторонньої людини. Маю надію, що багато людей отримали більше задоволення, побачили ярмарок в яскравіших, ніж я, фарбах, залишилися в захваті від нього - і я щиро за них радію.
Сьогодні сайт відвідало - 27 посетителей
=> Тебе нужна собственная страница в интернете? Тогда нажимай сюда! <=