Самотоевка в сети Internet

- Красна Яруга

  
 Завдяки подіям далекого 1943-го року, 2013-й рік стане ювілейним для мешканців нашого району, адже саме тоді відбулося його визволення від окупантів у часи Другої Світової війни. Та страшна війна не знала кордонів - Росія чи Україна - це була просто наша земля, земля наших дідів. І визволяли її одним наступом, який був частиною великої Курської битви. У цьому плані нашим північним сусідам поталанило більше, ніж краснопільцям, адже Красноярузький район Бєлгородщини було визволено від ворога вже 20-го лютого 1943-го року. Отже, 20-го лютого цього року на запрошення російської сторони невелика делегація Краснопільського району, значну частину якої становили самотоївці, прийняла участь у святкуванні 70-річчя визволення Красної Яруги від фашистських загарбників.  

 
 Спочатку нас радо вітав районний центр дитячої творчості, в якому пройшла краєзнавча конференція "Помни имя своё". Добре знайомі самотоївським школярам ветеран війни з Вязового Литвиненко Митрофан Федорович та сестра Героя Радянського Союзу Вдовитченка І.Г. Герасікова Надія Григорівна поділились спогадами про дні, коли останнього разу в їхніх краях лунали вибухи та постріли. 


 Вела конференцію зовсім вже "рідна" в Самотоївці Радченко Галина Михайлівна, педагог МОУ ДОД "ЦДОД", яка вийшла з ініціативою провести районну акцію "Мой род в Великой Отечественной войне". Учениця 9-го класу Сергієвської школи Шевченко Інна розповіла, як їй вдалося, завдяки сучасним технологіям, дослідити долю свого прадіда, який без вісти пропав у часи війни. Дякуючи інтернету, вдалося виявити, що він попав у полон і помер у Німеччині. Представники музею та архіву проінформували учасників конференції, як інтернет, музейні та архівні фонди можуть домогти бажаючим розкрити невідомі сторінки біографій предків, які не повернулися з війни. Учні Ільок-Пеньковської школи запропонували в кожному селі району закласти парк чи сад, кожне дерево якого буде присвячене пам'яті одного з місцевих мешканців, який загинув у часи війни.


Директор Самотоївської ЗОШ Кравченко Тетяна Іванівна щиро подякувала росіянам за запрошення, поздоровила з цією круглою та справді "красною" датою, розповіла про довголітню дружбу, поділилася планами на найближче майбутнє. Сторони обмінялись пам'ятними сувенірами.

 
А в районному палаці культури нас чекав цікавий тематичний концерт. Він відрізнявся відсутністю поіменних об'яв номерів, тривав близько години, всі виступи були пов'язані воєдино - я сказав би, що це був не концерт, а театральна вистава.   

 
А ще - фото напам'ять. Краснопільчани та краснояружці, українці та росіяни, господарі та гості свята - в однострої, в перемішок, як справді давні щирі друзі
.
 

 Наостаннє - схиляємо голови, приносимо квіти до меморіалу в центрі селища.


 Найпершим в ряду Героїв на Алеї Слави знаходиться бюст Вдовитченка Івана Григоровича. Саме з його подвигу й почалася ця дорога - від Красної Яруги до Самотоївки та в зворотню сторону. Впевнений, що ще багато й багато поколінь будуть проходити нею знову і знову, і ніякі політичні вітри не змусять звернути, як не змогли це зробити шлагбауми кордону.

Сьогодні сайт відвідало - 25 посетителей
=> Тебе нужна собственная страница в интернете? Тогда нажимай сюда! <=